Створення і читання QR-коду- вимога часу

Як створити коротке і зрозуміле посилання для друкованого видання

 Це ж чудово, коли коротко і зрозуміло, чи не так?

Сьогодні пишу про сучасний найновіший і найкоротший спосіб створення посилань - #QR код.

Коли людина вперше зустрічається з таким терміном, то думає, що це щось складне та не для неї. Саме так донедавна думала і я.

Але навіть не "дуже продвинуті" люди користуються телефонами, смартфонами, планшетами, на яких встановлені відповідні операційні системи і використовуть дані пристрої для перегляду сторінок в Інтернеті.

Виявляється, що найпростіше і найшвидше потрібну сторінку можна відкрити саме за допомогою QR коду.

Для цього на Вашому пристрої повинна бути встановлена #програма-сканер для зчитування коду.

Колеги, я пропоную вам прочитати цей матеріал, а потім обговорити його на методичній нараді, наводячи конкретні приклади з нашої діяльності.

У прагненні успіху немає меж і кордонів, є нові висоти. Останнім часом я вже не можу дивитися відкритіуроки насамперед з однієї причини: суперечність між гума­ністичною риторикою про суб’єкт - суб’єктністосунки, особистісно зорієнтований підхід та інші атрибути педагогічного гуманізму, з одного боку, і тимиманіпуляціями та фо­кусами, до яких вдається вчитель у роботі з учнями, які ледь встигають реагувати на Його на команди.

Суб'єкт — це той, хто діє сам, бо йому так потрібно, і він знає, навіщо, і розуміє, чому саме так. А учень на такому уроці — як па­цієнт у хірурга: наркоз ввели і щось із ним роблять. Зрозуміло, що для користі, але що і як — не­зрозуміло. Та й розуміти не хочеться, прокинусь — побачу, що відрізали.Тобто щохвилини на уроці учень і не здогадується, що з ним буде далі. З такого погляду відкритий урок іще гірший від традиційного (коли можна передбачити, що з тобою буде далі: після опитування — пояснення, можна буде розслабитися).

Отже, маємо перше «не треба». Не треба перетворювати учня на пацієнта.

Парадоксально, але факт:

Його постать – неординарна. І не лише тому, що він – з невеликої когорти українських письменників, твори яких викликають щиру посмішку. Але й тому, що, переживши переслідування, арешти, ув’язнення і 10 років таборів, ця людина не втратила почуття гумору та смак до життя…